"Мукачевский синдром" в Каланчаке
Предлагаем вашему вниманию публикацию "СП".
Тільки після справжнього бою посеред міста із застосуванням кулеметів та РПГ, загибелі та поранення кількох українців, влада визнала проблему із прикордонною контрабандою, наркоторгівлею та тотальною корупцією у Закарпатті. Президент в’їхав на білому коні і таки змінив обласну владу. Тільки спалені авто продажної міліції підштовхнули до хоча б косметичних змін. А півтора постмайданівських року ця ж влада просто відмахувалась від боротьби Правого сектору, побратимських організацій та громадянського суспільства із тотальною корупцією та беззаконням. Не менш роз’їдена корупцією і Херсонщина. Теж прикордоння, от тільки із окупованим Кримом.
Якщо регіональна влада всіх відомств і мастей жирує під кордоном із сонним Євросоюзом – це неподобство. Якщо ж під Кримом, де наїжачився бронетехнікою та авіацією потужний російський військовий кулак – це вже гвалт! Праві добровольці, дислоковані в регіоні, жодного дня не сидять склавши руки. Постійна підготовка та відправка на передову бійців, вишкіл і ще раз вишкіл. Проте важливий шмат роботи проведено саме по боротьбі з прикордонним свавіллям.
Окупований Крим, як не дивно, забезпечується українською продукцією чи не краще інших регіонів. Постачання таке інтенсивне, що головні шляхи області вщент розбиті великогабаритними фурами, інколи звичайному авто доводиться по півгодини простоювати на узбіччі аби перечекати нескінченний потік вантажівок до адміністративного кордону. При дотриманні законодавства бюджет держави мав би з того зиск. Сьогодні ж з того багатіють і жирують місцеві регіональні владні посадовці усіх відомств та рівней.
Особливо небезпечна та вражаюча картина у прикордонних районах області, зокрема Каланчакському. Саме на районному рівні адміністрація, рада, міліція, прокуратура та інші органи виконавчої влади створили злочинний синдикат, який кришує контрабанду і наркоторгівлю, розподіляє чорний прибуток. І головне – ця злочинна дірка для бюджета держави має яскраво виражений сепаратистський присмак. Корупція української регіональної влади переплетена з антиукраїнською діяльністю. Правий сектор разом із небагатьма справжніми офіцерами служби безпеки України саме розворушили таке кубло в смт. Каланчак. Було зібрано величезний фактичний матеріал, де саме районна міліція та прокуратура покривали канал контрабанди до окупованого Криму та діяльність підривної групи, яка періодично прибувала до селища і перебувала на нелегальному становищі.
Не члени кримської розвідувально-диверсійної групи, а українські патріоти були арештовані продажною міліцією. І досьогодні під вартою знаходиться наш побратим Василь Гуляєв, якому після довгих переносів такий же продажний апеляційний суд обрав тримання під вартою ще на два місяці. Головне те, що при затриманні і подальшому триманні він отримав тілесні ушкодження, мєнтовська наволоч застосовувала до нього тортури, а звинувачення сфальшоване із залученням мєнтовських сексот в якості свідків.
Мукачевський синдром шириться Україною. Проте його суть не в перемозі влади, яка вбиває і затримує націоналістів – то її тактична перевага. Саме завдяки державницькій позиції Правого сектора, що поки стримує народ і не доводить до зметення влади, яка спаскудилась до рівня режиму Януковича, сьогодні на Херсонщині, в Каланчакському районі, зокрема, ще прокидаються у своїх маєточках місцеві прокурорсько-мєнтовські бондзи. Ще. Поки що.
Але нікому не вдавалось стримати праведний народний гнів. Тим паче на херсонській землі ще живуть козацькі і повстанські традиції. Тому нехай вони прокидаються під півня (не червоного :)) та відразу виглядають у вікно, чи в хмарі куряви не під’їхали джипи з кулеметами на турелях степові птахи-тачанки під червоно-чорним прапором боротьби. Тоді вже гасло «Слава Україні!» будуть виспівувати саме кулеметні черги, а на німе питання перепудженого чиновника буде коротка відповідь «так-так-так».